Червоний корпус КНУ

Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка – це не лише знакова архітектурна пам'ятка, але й символ вищої освіти України. Розташований у самому серці Києва, цей історичний будинок привертає увагу своєю величністю та важливістю в освітній і культурній сферах.

Червоний корпус був збудований у 1837-1843 роках за проектом італійського архітектора Вікентія Беретті. Спочатку будівля мала служити як центральний корпус новозаснованого Імператорського університету Святого Володимира, який був заснований у 1833 році. З часом університет отримав ім'я великого українського поета Тараса Шевченка.

Червоний корпус виконаний у стилі класицизму, являє собою замкнений квадрат. Всередині будівлі знаходиться великий внутрішній дворик. Під час проєктування не було відомо, з якого боку корпусу буде прокладена вулиця Володимирська, тому університетську будівлю зробили презентабельною з двох боків (східного і західного). Особливу увагу привертають колони, які додають будівлі вражаючого вигляду.

Інтер'єр Червоного корпусу зберігає атмосферу академічної величі та історичної спадщини. У приміщеннях корпусу розміщені численні аудиторії, лекційні зали, бібліотеки та наукові лабораторії. Окрему увагу заслуговує головна актова зала, яка є місцем проведення урочистих подій, наукових конференцій та культурних заходів.

Зараз величний фасад будівлі виконаний у червоних тонах, але у перші роки після будівництва він був білий. Існує кілька версій щодо того, чому Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка має саме такий колір:
1. Офіційна версія часів Російської імперії та сучасної України: на той час існував орден Святого Володимира, стрічки якого мали чорний та червоний кольори. За цією версією, червоний колір корпусу мав підкреслювати зв'язок університету з цим престижним орденом та його величчю.
2. Версія часів СРСР: під час СРСР існувала думка, що червоний колір корпусу був запозичений у Зимового палацу в Санкт-Петербурзі, який також мав подібний відтінок. Ця версія ґрунтується на прагненні радянської влади підкреслити зв'язок України з росією та імперською спадщиною.
3. Інші можливі пояснення: можливо, червоний колір був просто практичним вибором, адже цегляні будівлі того часу часто фарбували у червоний або теракотовий колір. Також червоний колір може мати й символічне значення, адже він часто асоціюється з силою, величчю та знаннями.

У студентському фольклорі поширений жарт про те, що червоний колір стін Київського університету — це колір студентської крові, втраченої на ниві тяжкого навчального процесу в університеті.

Важливо зазначити, що достовірної інформації про те, чому саме червоний колір був обраний для фасаду Червоного корпусу, не збереглося. Однак, всі вищезгадані версії мають право на існування і дають нам можливість краще зрозуміти історичний контекст та ймовірні мотиви, якими керувалися при виборі кольору для цієї знакової будівлі.

Сьогодні Червоний корпус залишається центральним і найважливішим будинком Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тут проводяться лекції та семінари, відбуваються наукові дослідження та культурні заходи. Університет відіграє ключову роль у підготовці висококваліфікованих фахівців у різних галузях знань, забезпечуючи їх якісною освітою та науковими знаннями.

Червоний корпус став символом академічної свободи, наукових досягнень і культурного прогресу. Тут навчалися і працювали видатні вчені, письменники, діячі культури, які внесли вагомий вклад у розвиток науки та мистецтва.